Опозиційні до керівної «Право і Справедливість» партії уклали сенатську угоду Лідери опозиційних партій у Польщі уклали сенатську угоду про те, що разом підуть на вибори до Сенату (верхньої палати парламенту) та узгодять прохідних кандидатів на всіх 100 сенатських округах на виборах 15 жовтня. Про єдиний фронт на виборах до Сейму (нижньої палати парламенту) мови не йде. Сенатську угоду підписали 17 серпня «Громадянська Коаліція» Дональда Туска (яка є основним конкурентом керівної партії «Право і Справедливість» Ярослава Качинського), а також «Нова Лівиця» Влодзімєжа Чажастого та Роберта Бєдроня, PSL Шимона Головні й «Польща 2050» Владислава Косняка-Каминьша, повідомляє tvn24. «Це не означає, що не буде якихось коригувань, які ще тривають, навіть із випадкових причин, але ми досягли згоди по всіх ста округах, і це найголовніше», – заявив опозиційний сенатор Зигмунт Франкевич на спільній прес-конференції. Сенат має право ветувати будь-який законопроєкт, прийнятий у Сеймі, але Сейм може подолати вето Сенату абсолютною більшістю голосів. На відміну від Сейму, Сенат не має значних повноважень у контролі за виконавчою владою. Проте тільки Сенат може дати Президенту дозвіл на оголошення всенародного референдуму. 
Попередні домовленості про укладення сенатського пакту були укладені ще наприкінці лютого. Вибори до польського парламенту призначені президентом Польщі Анджеєм Дудою на 15 жовтня. Поляки обиратимуть 460 депутатів Сейму та 100 сенаторів на чотирирічний термін. Також одночасно з виборами «Право і Справедливість» домоглася проведення референдуму, на які виносяться питання, що мобілізують консервативний та правий електорат, включно з питанням щодо мігрантів.
В останні місяці українці стали жертвою прагнення керівної партії «Право і справедливість» виграти 15 жовтня на виборчих перегонах. Оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко аналізує це загострення у відносинах у статті «Як Україні не посваритися із Польщею й чому виник скандал».